Fenix Fatalist

Для всіх, хто хоча б трохи цікавиться українським косплеєм, ім’я Fenix Fatalist знайоме дуже добре. Більше того, коли цікавишся у іноземців-знавців – що вони знають про нас, то називають лише пару імен, серед яких обов’язково є героїня нашого сьогоднішнього інтерв’ю. Ми дуже довго полювали на розмову з дівчиною, і ось в її щільному графіку трапилося віконечко. То ж сьогодні всі фани косплею можуть дізнатися трохи більше про свою улюбленицю.

Коли шукаєш щось за запитом "Fenix Fatalist", то Google видає десятки посилань. Ви справжня зірка. А як все починалося? З якого аніме?

Це був косплей за аніме Loveless. Можливо, десь на просторі ВКонтакті навіть можна знайти ці світлини. Я дуже надихалася японською анімацією: від Shoujo Kakumei Utena до Code Geass, а вже потім захопилася відеоіграми.

Як зацікавилися косплеєм? Яким був перший образ?

Насправді мені дуже хотілося мати друзів. Таких самих як і я - дивакуватих, але дійсно закоханих у своє хобі. І саме косплей допоміг мені досягти цієї мети. А про перший образ я вже відповіла вище - це був персонаж аніме Loveless.

Як вчилися робити костюми? Які перепони були на цьому шляху?

Перший, як і будь-який інший досвід, нічим гарним не закінчувався. Через неуважності це зазвичай призводило до травм, і я перестала невиправдано намагатися до того, аби робити все самостійно. Я все ще можу робити деякі речі, але скоріш в якості медитації, в іншому мені це не цікаво, і я давно собі в цьому призналася.

Зазвичай мої костюми - це результат праці великої команди людей, кожен з яких є справжнім майстром своєї справи. Я вмію робити все як мінімум на тому рівні, щоб пояснити експертам як має бути реалізована моя ідея. Зараз я виступаю у першу чергу як режисер своїх проектів.

Чи рідні та близькі підтримували вас на нелегкому творчому шляху?

Звісно, саме моя мати була моєю підтримкою та першою людиною, до якої я зверталася за порадою. Так лишається і сьогодні.

Перший образ, котрий приніс задоволення від результату? Скільки над ним працювали?

Гадаю, це була принцеса Меріда, на втілення якої ми втратили близько 8-9 місяців.

В якому образі вперше вийшли на сцену? На якому фесті? Які були відчуття?

Я з’явилася в образі юної революціонерки Утени на ТоріФесті. Зробила для себе певні висновки - мені потрібно було приділити значно більше часу та уваги репетиціям.

Який був смак першої перемоги на косплейному конкурсі? І де?

Надзвичайно приємно. Це був виступ на Аніконі 2013 року в образі Меріди.

Як себе почуваєте перед камерою? З котрим з фотографів працюєте постійно?

Я постійно вдосконалююся, працювала із багатьма фотографами, але на постійній основі співпрацюю із Олександром Боцманом та практикую жанр “автопортрет” за допомогою друзів із команди.

Вас часто можна побачити на іноземних фестах. Який був першим і які від нього враження?

JapanExpo 2014 року назавжди залишиться у моїй пам’яті. Новий досвід, нові люди та нові емоції. З тих пір ми намагаємося їздити за кордон частіше.

А який запам'ятався найбільше?

Останній з тих що я відвідала - Holiday Matsuri в Орландо. Він став для мене ковтком свіжого повітря.

Що саме вразило в Орландо?

В Орландо вразив масштаб, оскільки у нас в Україні загадом розміщення та проведення заходу на території готелю не можливі як мінімум з технічних причин. Окрім того, мене вразила організованість і активність команди заходу при тому, що у форматі Америки цей захід вважався досить дрібним і локальним.

Ви були в журі на Пирконі 2018 у Познані. Як вам цей фестиваль? Чи важно було оцінювати людей? Який рівень косплеїв?

На фестивалі мені сподобалося, рівень косплею був дуже високий. Саме через це оцінювати було дуже важко, бо треба було обирати найкращих із найкращих.

А взагалі, які критерії оцінки використовуєте? Що для вас є найважливішим у виступі, у костюмі?

Взагалі це часто залежить від формату фестивалю та можливих критеріїв, які може надати орг. команда. Але зазвичай я дивлюся на якість виконання костюму та елемент трансформації.

Ми знаємо Fenix Fatalist як співачку. Як вирішили почати співати? Де записувалися?

Просто зрозуміла що хочу спробувати, бо сама пишу тексти та музику для своїх пісень. Записувалася на LordsMusic.

Чи дійшла справа до професійних студійних записів?

Так, всі мої треки - це студійний запис.

Хто допомагає робити та монтувати кліпи?

Я можу монтувати відео сама, проте останнім часом звертаюся по допомогу до членів команди.

Окрім косплейної діяльності ми чули про вашу бізнес-діяльність, тісно пов'язану з косплеєм. Що це за проект, яка його мета?

Цей проект називається FeninDom і наразі є основним напрямком моєї роботи на сьогодні. Ми створюємо костюми, займаємося рекламою та організацією заходів. На сайті fdstudio.co можна знайти всю інформацію.

Як виникла ідея проекту?

Ця історія була розказана вже багато разів, між іншим, її можна знайти у мене на сайті. Ми почали продавати костюми на etsy і пізніше відкрили виробництво. Зараз в компанії працює більше десяти людей, кожен займається своєю улюбленою справою. Зараз ми не тільки створюємо костюми, але і працюємо в інших напрямках, таких як організація заходів за участю косплеєрів.

Як щодо помічників? Чи їх багато? Хто вони?

Це ціла команда, понад десять людей кожен із яких виконує декілька функцій. Є ті, хто зараз займає керуючі позиції у компанії FeninDom, у той час як інші лише розпочинають свій шлях у якості асистентів студії.

З ким цей проект співпрацює? Чи багато бажаючих?

Ми намагаємося мати добрі відносини із усіма, але передусім цінуємо відповідальність та креатив. Таких людей вистачає, тому ми завжди знаємо хто може допомогти із новим проектом.

Які перспективи розвитку проекту?

Зараз ми виходимо на ринок реклами.

Костюм чи образ мрії, який він?

Костюму нема, я здійснила всі свої мрії щодо костюмів. Якщо говорити про проект, то це має бути цікавий та якісний відеопродакшн.

Що хотілося б заспівати найбільше?

Пісні із свого повноцінного альбому.

На яких фестах можна буде вас побачити найближчим часом?

Мене запросили на Ханіфест у якості журі, а моя команда буде брати участь у фестивалі WeGame у якості журі та учасників конкурсу. А взагалі про мої плани я зазвичай повідомляю у своїх соціальних мережах.

Яким бачите український аніме- і косплей- світ у майбутньому?

Таким як і в усьому світі - частиною поп- та сучасної культури, що надихнула тисячі людей. Я дійсно вірю, що ми цього гідні.

Faid Eyren: подорожі Японією

Наші постійні читачі добре пам’ятають статтю та інтерв’ю, котрі ми робили минулого року з косплеєром Faid Eyren. Нині дівчина мешкає в Токіо, і часто їздить в різні японські місця та міста. Нас це дуже зацікавило, і ми вирішили порозмовляти з мандрівницею про її подорожі. І наша розмова не була б повною, коли б ми не проілюстрували її чудовими фотографіями, котрі Faid Eyren зробила під час виїздів. Додамо, що на це інтерв’ю надихнуло одне фото, мова про яке піде далі.

Весняні сакури на острові Ізу 

Мабуть, не варто питати, чи любите ви мандрувати. Але спитаю інакше: чи любите ви мандрувати Японією?

Дуже люблю і мандрувати, і особливо Японією. Я взагалі більше "людина Азії", ніж Заходу - мені дуже подобаються саме азійські країни, не залежно від рівня їх розвитку: вся Азія має свою неповторну атмосферу! Мандрувати Японією досить дорого, особливо коли мешкаєш тут, коли немає всіляких бонусів у вигляді JR-паса (особливий проїзний квиток, що доступний тільки для туристів). Іноді з'їздити за кордон виходить дешевше, ніж поїхати кудись в Японії на довгі вихідні. Ще одна проблема - все треба планувати сильно завчасно, популярні місця бронюють за місяці, інакше можна не тільки залишитися ночувати на вулиці, але й просто не доїхати туди (не дивлячись на кінські ціни на транспорт) - японці дуже активні в плані внутрішнього туризму, кожні вихідні вже в 7 ранку транспорт переповнений бабусями та дідусями, групами дітей, молоддю і родинами, котрі обов'язково кудись їдуть. Їх активності можна тільки повчитися!

 Кобе

Яким був ваш перший виїзд поза межі Токіо? Куди і чи надовго? Чим їздили?

Перша поїздка за межі Токіо була в перший туристичний візит, коли ми охопили передмістя Токіо. Складно дати оцінку тій поїздці, тому що тоді для мене вся Японія в цілому була новою, і порівнювати Токіо і передмістя я не можу. Другий раз ми їздили на тиждень до Кансаю за допомогою JR-паса - це надзвичайно зручна річ, без котрої туристу в Японії не обійтися. Більшість мандрівок в Японії відбувається потягами - транспортна інфраструктура тут просто відмінна, в машині потреби майже немає. При цьому вибір потягів просто величезний - тут популярні "оглядові маршрути" на спеціальних потягах з величезними вікнами по мальовничим місцям. А ще я великий фанат потягів, так що вибір для мене очевидний. Більш бюджетний варіант - автобуси, при тому, що дальні мандрівки на автобусах мене завжди жахали (я не можу довго сидіти на одному місці), в Японії вони дуже комфортабельні, заправки і зупинки цікаві та довгі - встигаєш перекусити і розім'ятися. Ще є варіант внутрішніх перельотів на літаках - за ціною це часто дешевше, ніж шінкансеном.

Чи складно було брати квитки?

Ні, купівля квитків і навігація зрозуміла і проста, плюс завжди є працівники станції, котрі можуть допомогти.

Перші відчуття виїзду за межі: які перші враження, що сподівалися?

Японія примудряється витримати один стиль і при цьому бути різною. Природа і клімат тут теж різний - буквально за півтори години поїздки від Токіо є півострів Ідзу,  і там наче Маямі на японський кшталт - всюди море, пляжі, пальми. Півдня дороги на північ - і ви в горах та хвойних лісах. Так що завжди можна знайти зміну обстановці. Також у кожного регіону є свої "фішки", фірмова їжа, традиції, особлива вода в онсенах тощо. Внутрішній туризм в Японії дуже розвинутий - на станціях в різні сезони постійно рекламують інші регіони - всюди висять рекламні плакати і стоять стенди з брошурками та путівниками по регіонам. Ще регулярно провадять рекламні ярмарки регіонів - там і гастрономічна частина, і гіди готелями та джерелами, проспекти з гарними місцями для походів та милування сакурою, моміджі, снігом тощо. Тут можна також виграти сувенірку і навіть квитки до цих регіонів. Я вважаю, що в будь-якій країні потрібно розвивати внутрішній туризм та інфраструктуру - це дуже гарна та правильна річ, котра дозволяє не тільки економічно розвивати регіони, але і підвищувати інтерес людей до рідної країни і прививає любов та бережливе ставлення до оточуючої природи та культурі. Японці в цьому плані величезні молодці і заслуговують поваги.

 
Атамі, Ідзу

А от яке місце найулюбленіше? Куди хочеться повернутися?

Нара і Кобе в моєму серці назавжди! Я там була вже багато разів, але ніколи не обридне повертатися. В Нарі я люблю обніматися з оленями і відпочивати морально - в місті дуже утихомирююча обстановка. Ну а Кобе просто гастрономічний рай з дуже вільною атмосферою - це багате портове місто з гарними пейзажами і місцями західною архітектурою, місто художників та вуличних артистів. Коли я буваю в Кансаї, я обов'язково заїжджаю до Нари і Кобе - добре, що вони знаходяться близько. В обох містах в мене є улюблені місця, улюблені заклади, в котрі я повертаюся.

Нара

Чи були на горі Фуджі? Піднімалися, чи тільки гуляли поряд? Чи, може, відвідували онсени поряд з горою?
Бувала на озері Кавагучіко біля Фуджі, але на онсени ще не їздила - це дуже популярне місце, і бронювати потрібно завчасно, а у мене все ніяк руки не дійдуть. Сходження на Фуджі планую в цьому році і сподіваюся, що вийде.

Чи були у Хірошімі або Нагасакі? Які враження від місць атомного бомбардування?

Ще ні, але дуже хочу.

Чи відвідували якісь провінційні місця, де є сліди релігії шінто?

Не обов'язково їхати за шінтоїзмом до передмість - у великих містах також повно храмів. Але у передмістях мабуть дійсно більш інтимна атмосфера в плані релігії - менше туристів, менше людей наповнюють храми більшою атмосферністю. Що цікаво, більшість японців вважає себе атеїстами, але при цьому дбайливо виконують ритуали, залишають приношення місцевим богам біля будинків і регулярно відвідують храми.

Що навіяло зробити оте знамените фото з ліхтариками?

Мабуть, варто було б придумати якусь містичну історію, але насправді все дуже прозаїчно - виповзла з готелю прогулятися по містечку і побачила красиву ілюмінацію на мосту. Так що я просто побачила гарний кадр.

Чи схожа провінція на те, що ми бачимо в аніме?

Так, тому що, як я вже згадувала в минулих частинах, японці малюють те, що бачать навколо, так що величезна кількість місць існує насправді. Ось хочу заїхати до села, де відбувалися події у "Коли плачуть цикади" - воно точно таке, як в аніме. Єдине що - школярів, котрі пілотують гігантських роботів, поки що там не помічали, але я думаю, що вони просто гарно шифруються від іноземців.

Чи є якась різниця між японцями у провінції та в столиці?

Так, як і в будь-яких країнах - народ в провінції доброзичливіше і спокійніше, в той час як у великих містах люди зазвичай завжди кудись поспішають. Однак навіть у великих містах Японії атмосфера все одно не така розпечена, як в інших мегаполісах - тут все ж "повітря менш наелектризоване", мабуть, це пов'язано з менталітетом самих японців - навіть в натовпі та громадському транспорті не витають роздратування та стрес. Мені це дуже подобається - навіть в моїй улюбленій та спокійній Одесі атмосфера часто більш напружена, ніж в гігантському Токіо. Особливо це стосується трафіку - наші люди набагато більше закипають через дрібниці. В Азії це інакше - в тому ж Непалі при більш божевільному трафіку народ менше вихлюпує негативу, не сигналить по 100500 разів і не лається на порожньому місці. Це насправді дуже важливий аспект в збереженні душевної рівноваги протягом дня.

 

 Замок Хімеджі

Як в провінції відносяться до іноземців?

З подивом, але доброзичливо. В нетуристичних місцях іноземці для місцевих взагалі дивина. Але мені подобаються люди в провінції своєю відкритістю та простотою (в гарному сенсі цього слова).

А чи відвідували Хоккайдо?

Була минулою зимою і хотілося б повернутися в інші сезони - Хоккайдо велетенський і за один раз його не оглянути. Там дуже красива природа, великі простори, смачна молочна їжа та морські продукти. Хоккайдо багатий на гарячі джерела, зимою там багато снігу, так що лижники там часті гості. Саппоро - місцева столиця - велике та цікаве місто, атмосфера там більш розслаблена, ніж в Токіо, одна з пам'яток - пивний завод - дуже гарний комплекс цегляних будівель в європейському стилі. Ще на Хоккайдо є знамениті сірчані джерела Ноборі Бецу.

 Онсен Гінзан, Ямагата, Хоккайдо

Чи були в Окінаві?
Ні, але теж хочу, знайти б побільше вільного часу.

Чи мандрували шінкансенами? Яке відчуття від швидкості?
Це моя слабкість! Просто нереальні! Я обожнюю шінкансени, і якби вони не були настільки дорогими - їздила б постійно. Ось з джейар пасом як раз активно їздила. А ще обов'язковий атрибут мандрівки на шінкансені - екібен та легкий алкоголь в дорогу - тоді занурення в атмосферу відбувається на 200%. Потяг їде досить плавно - навіть вода на столику не тремтить. Мандрівникам в Японію просто обов'язково рекомендую прокататися на цьому чуді хоча б раз. Офтоп - не менш шінкансенів я полюбляю рідні потяги з нічними переїздами - сон в потязі завжди самий чарівний для мене; нажаль в дуже багатьох країнах нічні потяги відрізняються і позбавлені цієї атмосфери постукування коліс і чаю в склянках від провідника зранку.

Ваші враження від Кіото і як це місто в порівняні з Токіо?

Якщо чесно, то я досі ніяк не можу проникнутися Кіото. Не дивлячись на купу історичних місць, традиційних кварталів, атмосфери міста не відчуваю, мабуть через натовпи туристів, в потоці котрих не можливо насолодитися духом старого міста. Хіба що незнайомі багатьом туристам місця зберегли свою атмосферу. Токіо своїм ритмом мені все ж ближче.

Чи доводилося бачити чи приймати участь в якихось місцевих святах, парадах тощо?

В Японії регулярно проводяться традиційні свята і ритуали, багато з них спостерігала наживо, ще більше - напевне навіть не знаю. Мені дуже запам'яталася Танабата - я все життя мріяла на тій побувати і цим літом нарешті потрапила на неї. Навіть в квартирі стояв бамбук з орігамі та побажаннями.

 Ляльки на святі Хінамацурі

Ну, і які місця планували б відвідати у майбутньому?

При гарному розкладі хотілося б побувати у всіх великих містах і забратися до віддалених місць Японії, не відомі більшості туристів. Загадувати не буду - не знаю, що з цього здійсниться, тому волію говорити про такі мандрівки вже постфактум.

[PL] Jak powstają Baly Cosplayowe

Za tydzień nasze drogi dziennikarskie doprowadzą nas do Łodźi na Cosplayowy Bal Walentynkowy. Już od dawna interesował nas ten event. Dopiero w tym roku mamy szansę zrobić relację z konwentu. Przed wydarzeniem zdecydowaliśmy zapoznać się z historią Wielkiego Balu i o tym powie nam organizatorka Ewa Jarzyną (Shatty Cosplayz), dzięki której już trzeci rok cosplayery mają balowe święto.

Z której baśni wyszedł Bal Cosplayowy? I kiedy?

Bal nie jest baśnią, to czysta rzeczywistość!

O Balu pomyślałam kiedy zobaczyłam jeden z moskiewskich eventów. To też forma Balu ale do nigo jeszcze mi daleko. Pomyślałam wtedy: czemu u nas jest tak biednie? Czemu u nas ma być jeden event z tak surową selekcją? Niedługo odbywał się Copernicon więc zagadałam do Marty Dąbrowskiej, osoby która była jednym z ważniejszych organizatorów na toruńkim konwencie i...udało się.

Skąd zaczerpnęłaś pomysł, aby WBC wyglądał tak jak teraz? Filmy/ inne wydarzenia? Jak wymyślałasz punkty programu?

Cóż, staram się sięgnąć po jak najlepsze miejsca, bo to one odpowiadają za nastrój, pierwsze wrażenie. Potrzebowałam dwóch edycji bym wiedziała jak to ma mniej więcej wyglądać. Nie da się tego zpalanować dokłądnie, bo zawsze pojawia się czynnik ludzki.

Ale to muszą być atrakcje w któych większość mozę wziać udział, zabawy integracyjne i takie które przyniosą dużo uśmiechu, a jednocześnie możliwe do uczestnictwa w takich strojach.

Jak odbywała się organizacja pierwszej edycji na Coperniconie 2016? Działałaś sama, czy miałaś pomocników?

Było paru helperów, dużo pomogła mi Marta, Dante, Andrzej przy organizowaniu miejsca czy zakupów, natomiast resztą zajęłam się sąma.

 Pierwsza edycja. Zdjęcie zrobione Cosplaytime.pl

Jakie były Twoje wrażenia po pierwszej edycji? Czy dużo ludzi przyszło? Jakie stroje zotały w pamięci do tego czasu?

Było chyba 40 osób i to była odpowiednia liczba na taką przestrzeń. Już po tamtym balu wiedziałąm, ze chcę więcej. Co do strojó to najbadziej zapadła mi Anastazja Marrudy i Car Mikołaj jej chłopaka. Co zabawne, kiedy zgłosiła się Shironi i LinaSakura, od razu wiedziałam, ze to im zostanie przyznane miano Króla i Królowej.

Jak zostać królem/ królową balu?

Kiedyś decydowały o tym gry i zabawy, i tylko wcześniej zgłoszona grupa mogła przystapić do wyborów, teraz się to zmieni, bo każdy będzie uczestniczył w wyborach, a o wygranej będzie decydowali wszyscy uczestnicy.

Co się stało, że zamiast być rozdziałem u kogoś, Bal Cosplayowy postawił na samodzielną bajkę przy okazji Drugiej Edycji?

Cóż, z ówczesnym zarzadem Coperniconu rozeszliśmy się w mało przyjemny sposób, i choć były to przykre okoliczności, to dla mnie z czasem stały się powodem do przeniesienia Balu do siebie, do Łodzi. A miejsca nam nie brak, wszak pałącyki fabrykantów są możliwe i do zwiedzania i do wynajęcia.

Czy dużo było zgłoszeń? Jakie były kryteria wyboru strojów, uczestników?

Zgłoszeń było całkiem sporo, około 60 sztuk, jednak nie każdy pojmował pojęcie Balowy i zgłaszali stroje, które do konwencji nie pasowały, przez co ludzi dosłownie się obrażali: jak ich śmiałam nie przyjąć. Z czasem chyba się nauczyli, jakiego rodzaju jest to event.

Jakie uczucia pozostawił Wielki Bal 2016?

Wiedziałam jedno: więcej!

Co jest magicznego w Patio Akademii Humanistyczno-Ekonomicznej, że przyciągnęło Twoją uwagę?

Kłamać nie będę: cena i bliskość mojego mieszkania. No i przestrzeń, to było bardzo wazne, by ta przestrzeń mieściła mi osoby w szerokich sukniach.

Jak właśnie odbyła się druga edycja? Czy były jakieś niespodzianki?

Haha, tak, była: państwo z AHE nie zrozumieli pojecia 'nagłośnienie' i zostawili mnie z komputerowymi głośnikami. Na szczęscie na miejscu miałam ludzi, którzy pomogli ogarnąć głośniki naścienne, i jakoś to się odbyło.

 Druga edycja. Zdjęcie zrobione Konwenty Poludniowe

Jakie stroje uważasz za najlepsze?

Najlepsze stroje to takie które widać były robione z dużym zaangażowaniem, był odpowiednio dobrane do figury albo te które były przerabiane na balowy wzór.

W zeszłym roku również postawiliście na przeprowadzkę. Czy było warto? Czy okazało się to leprzym miejscem?

I to jak! Pałącyk na Pomoskiej zrobił na ludziach ogromne wrażenie, i choć kosztował sporo więcej, to jednak było warto. Te zdjęcia, zachwyty uczestników, oświetlenie, akustyka...to było to, nie mam zamiaru się stamtąd ruszać!

Czym różnił się WBC 2017 od WBC 2018?

Na pewno ilością uczestników, bo było ich o 40 więcej, do tego obsługa i media, łącznie 150 osób. Zmieniły się gry, rodzaj bufetu, bo wcześniej były same słodkosci, teraz było więcej słonych przekąsek. Ludzie też zaczęli wpasowywać swoje stroje bardziej w klimat.

 Trzecia edycja. Zdjęcie zrobione Studio Kagami - Creative Photography

Czy została po tym chęć do robienia kolejnego balu?

Na początku nie chciałam już tego kontynuować, ale dostałąm po Balu masę pozytywnego odzewu, więc nabrałam sił i ruszyłam do boju.

Czy decyzja o tej zimowej edycji była jedną z tych spontanicznych, czy to planowany event?

Nie nazwałąbym tego zimową edycją, ot beta test przed wrześniem, bo chcę wprowadzić kilka istotnych zmian, a taki minibal z pewnością ułatwi mi organizację głównego Balu.

Jak udało Ci się dogadać z organizatorami Gakkon'a?

I ja, i Wiktoria byłyśmy kiedyś w grupie Kampai, która miąła robić konwenty, potem drogi nieco się rozeszły, ale w jakimś kontakcie zostałyśmy. Ja mam miejsce, Wiktoria ma cosplayerów i uczestników.

Jaka jest rola Fundacji Popcooltura w organizacji WBC?

Fundacja to część prawna Balu, ich nie widać na samym evencie, ale Monika i Dominik wiele dla mnie zrobili. Postawili stronę, zrobili grafiki, Dominik zjawia się na balu w formie technicznego [pomocnika] i wspiera jak tylko może. Bez nich Bal wyglądałby znacznie biedniej i to odbiłoby się na całokształcie.

Gakkon i Wielki Bal Walentynkowy odbędą się w tym samym miejscu. Czy jakoś te imprezy będą odseparowane od siebie?

Tak, Bal odbędzie się o 21.00 w sobotę, po cosplayu w tej samej auli. Wymiarowo jest idealna, a przerwa między atrakcjami pozowli cosplayerom na przebranie się, natomiast mi i helperom pomoże w przygotowaniach i wywietrzeniu auli.

Kto odpowiada za dobór muzyki? Co jest preferowane? Co usłyszymy tym razem?

Zazywczaj to uczestnicy decydują o muzyce, a potem narzekaja w ankietach, ze za mało muzyki balowej, haha.

Po części i ja dobieram odpowiednie utwory z mojego zbioru lub przeglądając youtuba. Po trzech edycjach nauczyłam się, że choć wszyscy chcą tematyczną muzykę to jednak najlepiej bawią się przy nowszych kawałkach.

Jakie są zaplanowane punkty programu?

Obowiązkowo randka w ciemno, wybory miss i mistera wieczoru, gry integracyjne w parach i solo oraz loteria, która będzie nowością.

Ilu zjawi się potencjalnych królewiczów i królowych w tym roku?

Na wrzesień ciezko to przewidzieć ale celują w minimum 100 osób.

Czy będą wybory Pary Królewskiej?

 
Inaczej nie nazwałabym tego Wielkim Balem Cosplayowym!

Pynatia przygotowali Bogdan Berezianskyi i Jan Jedrzęjczak